Метою енергозберігаючої політики України є регулювання відносин між суб'єктами виробничої діяльності, пов'язаної із видобутком, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробництвом та використанням паливно-енергетичних ресурсів, а також у забезпеченні зацікавленості підприємств та організацій в енергозбереженні.
Кожне підприємство (суб'єкт господарської діяльності), за умов нинішніх високих тарифів на енергоносії, має особливу увагу приділяти впровадженню енергозберігаючих технологій, розробці та виробництву менш енергоємних машин та технологічного обладнання.
1. Економічний механізм енергозбереження
Метою впровадження економічного механізму енергозбереження у практику господарської діяльності є інтенсифікація та розширення процесів енергозбереження в умовах становлення та розвитку ринкових відносин в економіці.
Завдання економічного механізму енергозбереження – стимулювання раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів, створення виробництва та широкого застосування енергетично-ефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів.
2. Економічні заходи щодо забезпечення енергозбереження
Економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають:
- комплексне застосування економічних важелів та стимулів для орієнтування управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій на раціональне використання та економію енергоресурсів;
- визначення джерел та напрямів фінансування енергозбереження;
- Створення бази для економічних заходів управління енергозбереженням у вигляді системи державних стандартів, в які входять показники питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для основних енергоємних видів продукції та технологічних процесів у всіх галузях громадського виробництва.
3. Державні програми енергозбереження
Для проведення ефективної цілеспрямованої діяльності держави щодо організації та координації дій у сфері енергозбереження розробляються та приймаються загальнодержавні, регіональні, місцеві та інші програми, які передбачають:
- проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження у всіх галузях громадського виробництва, промисловості, транспорту, будівництва, сільському господарстві тощо;
- створення ефективних систем управління та засобів контролю за енергозбереженням;
- виховання дбайливого ставлення до використання паливно-енергетичних ресурсів шляхом навчання та широкої популяризації пропаганди економічних, екологічних та суспільних переваг енергозбереження.
Знання у сфері енергозбереження та екології є обов'язковими для всіх посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням паливно-енергетичних ресурсів.